Веселе місто Алфавіт —

Йому сьогодні наш привіт.

До нього нам лягає путь — 

У ньому літери живуть.

Саме такими словами розпочалось свято у моїх першокласників. 4 травня ми прощались з першою своєю книжкою - Букварем.

Зі словами привітання на свято завітали:Букварик, Котигорошко,Принцеса та її Вчитель,Лісові мешканці, підручники, що навчатимуть учнів у 2 класі, а також батьки та друзі.

На святі прозвучали пісні, вірші, загадки, задачі,а також було поставлено міні-сценку "Як Букварик йшов до школи".

Добрий Буквар подякував малятам за свято, вручив подарунки і передав естафету Читанці.

Прощавай, Букварику,

В школі перший друже!

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже!

Де ж ти, літо, поділось?  Куди подалось? Осінь, ось вона, осінь!  Осінь, ось вона, ось?                                                                                            Л.Костенко.      На дворі жовтень. Другий місяць осені. За народним календарем у жовтні закінчувалася осінь і тому він був перехідним від осені до зими.І саме сьогодні, напередодні осінніх канікул завітало до школи Свято осені, яке влаштували учні 3-4 класів.       А й справді як не відзначити цю чарівну пору року і не влаштувати свято. Скільки поетів освідчувались їй у коханні, скільки поетів увіковічнювали її красу у своїх полотнах… А вона кожного року знов і знов зачаровує нас своєю безмежною щедрістю та неймовірною красою.      Святково прикрашена зала, лагідна музика зустрічали батьків та гостей, які прийшли на свято. Ще мить і на сцені у своєму танці закружляла Осінь, розкидаючи довкола листя. Свято розпочалось. Одна за одною з’являться дійові особи:ведуча, осінні місяці: Вересень, Жовтень, Листопад, овочі: Буряк, Морква, Капуста, Огірок, Помідор, Кавун, Соняшник,Горошок,Редиска,Петрушка; гриби: Боровик, Лисичка, Сироїжка, Мухомор; та лікар Айболить.  Лунають пісні про осінь, весело кружляють у танці "овочі", шепочуть тиху казку гриби, лікар Айболить навчає правил харчуваня. а учасники свята із задоволенням декламують чудові вірші про Осінь.      Осінь навела всюди лад, чарівним пензлем золотила ліси,запросила в гості ранкову прохолоду, полила землю дощиком.      Осінь закінчується, свято вдалося. Організували його вчителі початкових класів Чепак О.П. та Карабін Н.М.

Цікава подорож до Золочівського замку

Час пливе, як ріка: хвилина за хвилиною, день за днем, рік за роком. Зникають відомі люди, стираються з людської пам'яті визначні події, цілі епохи пропадають у небутті. Але є такі місця на які, здається, час не діє. Вони підкорили час собі-стали його володарями. Проходять віки, а ці місця не змінюються - стоять, демонструючи свою велич та гордість... Золочівський замок - фортеця, що нагадує величезний камінь, який зайняв свою нішу і який нікому не під силу зрушити з місця. Замок - справжня кам'яна перлина, архітектурна пам'ятка, що є гордістю не тільки міста, але всієї Західної України. 
11 червня 2013р. учні 2-4 класів Ремезівцівського НВК, під керівництвом Карабін Н.М. та Чепак О.П. здійснили цікаву, а одночасно і пізнавальну екскурсію до візитної картки м.Золочів - Золочівського замку.Привітні ескурсоводи зустріли нас біля воріт та повели захоплюючими стежками історії замку.При вході на територію замку, зліва, відвідувачів вітають сірі кам‘яні велети.Кам'яним гігантом стоїть замок на зелених пагорбах Золочева, гармонійно вписуючись у панораму міста. Та що там вписуючись, - він своєю холодною красою та середньовічним спокоєм творить, надаючи їй оригінального шарму. Серце цього кам'яного гіганту, неповторний Китайський палац.У дворі замку є ще Великий палац. Історія замку цікава і багата на історичні та романтичні пригоди.Діти із задоволенням слухали цікаву розповідь, задавали запитання, цікавились походженням експонатів. 
Набравшись вражень, виходимо через головні ворота по мосту, прямуючи в сторону міста. Крок за кроком віддаляючись від велетня з каменю, що, як і до нашого приходу, непорушно стоїть на пагорбі. 
Дорогою додому всі дружно гомоніли, ділячись приємними враженнями, що залишились від побаченого і почутого під час екскурсії.

Весняна казка

І знову починається весна, 

Так, як було це ще у неоліті. 

Лиш перша брунька вибухне на вітті, 

І знову починається весна! 
Крізь несподівані березневі віхоли й відземки лине до нас сонячна весна, бентежить душу світлими сподіваннями. В отій природній мінливості, у змаганні холоду й тепла, похмурості та ясності сьогодення є дивовижне свято – 8 Березня 
Напередодні свята кожному хочеться вірити у казку. У четвер, 7 березня, справжню казку влаштували учні 2 класу для своїх матусь.Сьогодні вся класна родина зібралася на свято"Весняної казки". В класіі лунали найщиріші вітання для кожної матусі, бабусі та дівчаток. Діти дарували пісні, танці та музичну казку найдорожчим людям. А також вручали подарунки мама,бабусям виготовлені власними руками. 
На цьому приємному святі були присутні директор НВК - Регета Д.А., яка висловила щирі слова вдячності О. П. Чепак та її вихованцям які наче герої із улюблених казок, вбранні у підсніжників, кульбабок,хлопчика, зайчика, лисичку, сонечко та весну дарували усім присутнім свої посмішки, любов та ніжність.

Свято рідної мови