1. Анатомо-фізіологічні особливості учнів початкових класів.

2. Розвиток пізнавальних процесів.

3. Формування особистості молодшого школяра.

Молодший шкільний вік — це період життя дитини з 6 до 10 років. У цей час відбувається зміна провідного виду діяльності: місце гри поступово займає навчання.

Кістково-сполучний апарат дитини відзначається гнучкістю, у кіс­тках ще багато хрящової тканини. На це треба зважати, щоб запобігти можливому викривленню хребта. У першокласників повільно розвиваються дрібні м'язи кисті. Через це вони недосконало координують рухи, відчувають значні труднощі в оволодінні графічними навичками. Діти в цьому віці дихають частіше, ніж дорослі. Для підтримання їхньої працездатності важливо, щоб у приміщенні було чисте повітря.

Під впливом навчання у молодших школярів поряд з мимовільним запам'ятовуванням розвивається довільна пам'ять, яка відіграє провід­ну роль в оволодінні знаннями. Діти частіше вдаються до спеціальних прийомів запам'ятовування: смислового групування матеріалу, поділу тексту на частини, складання плану прочитаного тощо. Без спеціаль­ного керівництва розвитком пам'яті молодші школярі використовують найпростіший спосіб довільного запам'ятовування — переказ.

Мислення першокласників конкретно-образне, однак під впливом навчання у його структурі зростає роль абстрактних компонентів. Це виявляється в здатності аналізувати і узагальнювати, розв'язувати де­далі складніші пізнавальні й практичні задачі, висловлювати власні судження, міркувати.

Інтенсивно збільшується словниковий запас школяра, зростає кількість слів у реченнях, кількість речень, удосконалюється їх синтак­сична будова. Тому так важливо привчати дітей висловлюватися чітко, зрозуміло, говорити у відповідному темпі, контролювати своє мовлення.

Увагу першокласників психологи характеризують як мимовільну, нестійку. Діти активно реагують на нове, яскраве і незвичне, часто від­волікаються від роботи. Розвиток довільної уваги здійснюється успіш­но шляхом включення учнів у навчальну діяльність, створення належ­них умов для цілеспрямованої роботи, за яких вони привчаються само­стійно формулювати мету діяльності і керуватися нею під час виконання.

Процеси гальмування починають переважати над процесами збу­дження, що створює важливі передумови для формування певних во­льових якостей: здатності проявити зусилля з метою подолання труд­нощів, утриматися від небажаних вчинків, контролювати і оцінюватисебе.

Учні початкових класів характеризуються підвищеною емоційною вразливістю. Тому так важливо у процесі спілкування враховувати внутрішній стан дитини, розумно застосовувати заохочення і покарання, вміти володіти словом.

Виступаючи з доповіддю в Інституті спеціальної педагогіки, Януш Корчак продемонстрував у рентгенівському кабінеті серце хлопчика, який злякався нової обстановки. Поставивши його на мить перед рент­генівським апаратом, відомий педагог звернувся до слухачів: „Дивіться і запам'ятовуйте. Тоді, коли гніваєтесь і коли ви втомилися, коли діти стають нестерпні і виводять вас із себе, коли ви сердитесь і кричите, коли в нападі гніву ви хочете покарати, згадайте, що так ви­глядає і так реагує серце дитини”.