1. Анатомо-фізіологічні особливості учнів
початкових класів.
2. Розвиток пізнавальних процесів.
3. Формування особистості молодшого
школяра.
Молодший шкільний вік — це період життя
дитини з 6 до 10 років. У цей час відбувається зміна провідного виду
діяльності: місце гри поступово займає навчання.
Кістково-сполучний апарат дитини
відзначається гнучкістю, у кістках ще багато хрящової тканини. На це треба
зважати, щоб запобігти можливому викривленню хребта. У першокласників повільно
розвиваються дрібні м'язи кисті. Через це вони недосконало координують рухи,
відчувають значні труднощі в оволодінні графічними навичками. Діти в цьому віці
дихають частіше, ніж дорослі. Для підтримання їхньої працездатності важливо,
щоб у приміщенні було чисте повітря.
Під впливом навчання у молодших школярів
поряд з мимовільним запам'ятовуванням розвивається довільна пам'ять, яка
відіграє провідну роль в оволодінні знаннями. Діти частіше вдаються до
спеціальних прийомів запам'ятовування: смислового групування матеріалу, поділу
тексту на частини, складання плану прочитаного тощо. Без спеціального
керівництва розвитком пам'яті молодші школярі використовують найпростіший
спосіб довільного запам'ятовування — переказ.
Мислення першокласників конкретно-образне,
однак під впливом навчання у його структурі зростає роль абстрактних
компонентів. Це виявляється в здатності аналізувати і узагальнювати,
розв'язувати дедалі складніші пізнавальні й практичні задачі, висловлювати
власні судження, міркувати.
Інтенсивно збільшується словниковий запас
школяра, зростає кількість слів у реченнях, кількість речень, удосконалюється
їх синтаксична будова. Тому так важливо привчати дітей висловлюватися чітко,
зрозуміло, говорити у відповідному темпі, контролювати своє мовлення.
Увагу першокласників психологи
характеризують як мимовільну, нестійку. Діти активно реагують на нове, яскраве
і незвичне, часто відволікаються від роботи. Розвиток довільної уваги
здійснюється успішно шляхом включення учнів у навчальну діяльність, створення
належних умов для цілеспрямованої роботи, за яких вони привчаються самостійно
формулювати мету діяльності і керуватися нею під час виконання.
Процеси гальмування починають переважати
над процесами збудження, що створює важливі передумови для формування певних
вольових якостей: здатності проявити зусилля з метою подолання труднощів,
утриматися від небажаних вчинків, контролювати і оцінюватисебе.
Учні початкових класів характеризуються
підвищеною емоційною вразливістю. Тому так важливо у процесі спілкування
враховувати внутрішній стан дитини, розумно застосовувати заохочення і покарання,
вміти володіти словом.
Виступаючи з доповіддю в Інституті спеціальної педагогіки, Януш Корчак продемонстрував у рентгенівському кабінеті серце хлопчика, який злякався нової обстановки. Поставивши його на мить перед рентгенівським апаратом, відомий педагог звернувся до слухачів: „Дивіться і запам'ятовуйте. Тоді, коли гніваєтесь і коли ви втомилися, коли діти стають нестерпні і виводять вас із себе, коли ви сердитесь і кричите, коли в нападі гніву ви хочете покарати, згадайте, що так виглядає і так реагує серце дитини”.