1. Обговорення педагогічної ситуації.

2. Виступ учителя.

3. Демонстрування виставок.

4. Анкетування батьків.

Обговорення педагогічної ситуації. Прийшов хлопчик у перший клас. Читає досить вільно, рахує до ста, розв'язує арифметичні задачі на додавання і віднімання, словниковий запас багатий — ніби все в порядку. Але проходить перших два місяці навчання, і його мати по­чинає скаржитись учителю: «Не знаю, що робити з сином. Ми його так готували до школи, стільки з ним працювали, а похвалитись успіхами не можемо. Головне — зовсім не хоче вчитися. Іграшки таємно носить у портфелі, не дивлячись на те, що я давно їх у нього відібрала і захо­вала.

1. Що можна сказати про готовність хлопчика до школи?

2. Яку помилку допустили батьки, готуючи сина до школи?

Виступ учителя. У час відродження і розбудови національної сис­теми освіти початкова школа покликана забезпечити загальний розви­ток дитини; формувати у молодших школярів уміння впевнено читати, писати і лічити, користуватися книжкою та іншими джерелами інфор­мації; формувати загальні уявлення про навколишній світ; сприяти за­своєнню норм загальнолюдської моралі та особистісного спілкування, основ гігієни, виробленню трудових навичок. Тому важливим завдан­ням у період підготовки дитини до школи має стати виховання у май­бутніх школярів почуття відповідальності, самостійності, організова­ності, готовності трудитися (звичайно, на рівні, доступному шести-семирічній дитині); формування правильних моральних уявлень, гото­вності поділитися, поступитися, прийти на допомогу. Обізнаність з моральними нормами, які визначають людські взаємини, здатність до­тримуватись правил поведінки в колективі — надійний компас для но­вачка в новому середовищі.

Готовність дитини до школи вчені умовно поділяють на загальну, інтелектуальну і психолого-педагогічну.

Одне з першочергових завдань сім'ї у забезпеченні загальної готов­ності дитини до школи полягає в тому, щоб сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці. Сюди входить також і піклу­вання батьків про нормальне харчування малюка, загартування орга­нізму, медичне обстеження.

Інтелектуальна готовність забезпечується оволодінням найпрості­шими формами мислення (поняттями, судженнями, умовиводами); мислительними операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, узагаль­ненням); розвитком допитливості, ініціативи, самостійності, уміння логічно мислити; формуванням умінь і навичок навчальної діяльності (планувати роботу, працювати в певному темпі та ін.).

Розумова готовність дитини до школи передбачає також певний рівень сформованості вміння слухати дорослого і сприймати його вка­зівки, керуватися ними під час виконання завдання, усвідомлювати не­обхідність запитати, якщо завдання незрозуміле, оцінювати свою ро­боту, досягати бажаних результатів.

Велике значення для успішного навчання має правильність мов­лення. Дитина повинна говорити виразно, правильно будувати речен­ня, послідовно висловлювати свої думки.

До початку навчання у школі майбутні першокласники мають оволодіти такими поняттями; «більше», «менше», «однаково», «стільки ж», «короткий і довгий», «старший і молодший»; вміти порівнювати найпростіші множини предметів (геометричні фігури, фрукти тощо).

Значне місце в дошкільному вихованні повинен зайняти діловий настрій дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто форму­вання її психологічної готовності до навчання. Батькам треба пам'ята­ти, що головними у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати на перспекти­ві радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; постійно пе­реконувати, що навчання в школі — це серйозна праця, у результаті якої дитина дізнаватиметься про щось нове. Ні в якому разі не варто залякувати труднощами, що можуть виникнути у процесі навчання.

Пам'ятаючи про те, що в школі часто буває робота нецікава, але важлива, яку потрібно виконувати, слід привчати дитину підкорятися слову «треба», свідомо розбиратися у своїй позиції («хочу» і «треба»). Варто поступово формувати уміння доводити почату справу до кінця, переборювати труднощі, переживати задоволення від зробленого, не засмучуватись невдачею.

Готуйте дитину жити і працювати в колективі ровесників. Пам'я­тайте, що особливі труднощі відчувають учні, які ростуть у сім'ї оди­наками.

Демонстрування виставок:

а) рекомендованої літератури для батьків;

б) підручників і навчальних приладь (олівці, трикутник, фарби, пе­нзлик, альбом, різнокольоровий папір, нотний зошит тощо);

в) шкільного одягу і взуття;

г) господарського куточка (голка, нитки, ножиці, клей тощо).

Бажано вручити кожному батькові, як радить Ш. Амонашвілі, листа майбутньому першокласнику від першого учителя. Він може бу­ти орієнтовно такого змісту:

Добрий день, дорогий.................

Я твоя перша учителька. Звати мене Надією Іванівною. Поздоровляю те­бе — ти ідеш у школу. Сподіваюсь, що ми з тобою станемо добрими друзями. Ти товаришуватимеш з дітьми в класі. Школа у нас велика. Ти уже дорослий, і тому сам повинен знайти свій клас. Запам'ятай, як це зробити. Як тільки підні­мешся по сходинках головного входу, побачиш стрілки. Стеж за ними, і вони приведуть тебе в твій клас. На дверях його намальована ластівка. А якщо все-таки заблудишся — не бійся, тобі допоможуть знайти дорогу старші учні, які чергуватимуть у коридорі.

Я чекатиму на тебе в класі, буду рада з тобою познайомитись!

Твоя перша учителька.

Анкета для батьків майбутніх першокласників.

I. Ім'я і прізвище дитини.

2. Чи вміє ваша дитина читати?

3.Чи вміє писати?

4. Чи вміє ваша дитина рахувати?

5. Якими ласкавими іменами називаєте малюка в сім’ї?

6. Особливості характеру дитини (уважність, спостережливість, цікавість, збудливість, дисциплінованість).

7.  Який у неї слух, зір?

8. Які захворювання перенесла дитина в дошкільному віці?

9. Ім'я та по батькові батьків, освіта. Де і ким працюєте?

10. Хто, крім батьків, бере участь у вихованні дитини?

11. Скільки дітей у сім'ї?